Михайло Булгаков

Саме в Москві Булгаков розпочав свою літературну творчість. Розпочинав письменник з коротких оповідань і гуморесок, публікуючи їх у газетах і журналах. Серед творів цього раннього, "сатиричного" періоду творчості Булгакова слід відмітити повість "Дияволіада" (1923 - 1924) - про трагедію "маленького" чиновника Короткова, фантастична повість "Фатальні яйця" (1924) як передчуття майбутніх суспільних катастроф; сатиричну повість "Собаче серце" - про формації "кретина Шарикова".

Несприйняття письменником пореволюційної дійсності, щира тривога за долю російської духовності виразно прослідковується у романі "Біла гвардія". Зображуючи у ньому самовідданий захист Києва білими під час громадянської війни в Росії, Булгаков на тривогу офіційній пропаганді показує спонукальні мотиви більш як патріотичні та ідеалістичні. Це зробило письменника об'єктом цькування як з боку критиків, так і з боку чиновників від культури. Після заборони роману Булгаков переробив його у театральну п'єсу. Так виникла драма "Дні Турбіних", прем'єра якої відбулася у Московському художньому театрі у 1926 році.